Вінницький державний академічний музично-драматичний театр ім. Н. К. Садовського – театральний колектив, який працює у Вінниці (Україна).

Будівля театру належить територіальним громадам Вінницької області, і знаходиться в управлінні Вінницької обласної Ради. Приміщення театру розташоване в центрі міста, зал має 700 місць.

З 1986 року театр очолює народний артист України Віталій Євдокимович Селезньов.

У театрі також працюють:

• народні артисти України В. Прус, К. Барил, Л. Бєлозьорова, Т.Славінская;
• заслужені артисти України В. Хрещенюк, Н. Колесниченко, Л. Мамикіна, А. Вольський, Н. Кривцун, Д. Калакан, В. Постніков, А. Книшук, Н. Чуча, які складають творче ядро ​​колективу.

Депутати Вінницької міськради в листопаді 2013 року прийняли рішення перейменувати сквер по вулиці Грушевського на Європейську площу.

Таким рішенням вони хотіли засвідчити європейський вибір територіальної громади міста Вінниці.

У сквері імені Козицького розташовується символ Вінниці – водонапірна вежа або Каланча. Її висота приблизно 28 метрів, побудована з червоної цегли. З її верхнього майданчика огляд міста буде як на долоні.

Водонапірна вежа була побудована на початку 20 століття (стіни були завершені 5 липня 1911 роки) за рішенням Вінницької Думи за проектом архітектора Г. Артинова.

На початку вона споруджувалася в якості забезпечення водопостачанням населення Вінниці, але після Великої Вітчизняної війни вже перестала використовуватися за призначенням.

Свій нинішній вигляд вежа набула вже в 80-і роки 20 століття.

На Вежі досі збереглися годинник – куранти, які сьогодні впевнено відміряють час і кожну годину відгукуються мелодійним дзвоном.

Спасо-Преображенський кафедральний собор – є головним діючим православним храмом у Вінниці. Його спорудили ще в XVIII столітті за проектом італійського архітектора Паоло Фонтана, як домініканського костелу. З 1839 роки служить православним собором Вінниці.

Домініканські монахи вперше з’явилися у Вінниці ще в 1630 році. Навіть у всупереч перешкодам єзуїтів, які прибули сюди раніше і які побудували дерев’яний костел, місто не покинули.

1639 року Стефаном Черленківського у Вінниці був заснований Домініканський монастир, після того, як монастир був спалений татарами в його містечку Черленкова. Староста Одрживальскій надав монастирю поземельну власність.

Преображенський кафедральний собор був споруджений, як костел домініканського монастиря. Оборонний, в стилі бароко храм входив в систему укріплень Мурів. З вступом до Вінниці козаків Максима Кривоноса домініканці бігли в сусідній Черленків і тільки через сто десять років повернулися в Мури.

Баптистська церква у Вінниці була заснована в 1917 році. Перше служіння сталося 7 квітня 1917 р одному з приміщень державного банку (нині 19-я школа), його провів брат Франс Жадкевич, який в майбутньому став пресвітером Вінницькій баптистської церкви.

Після того як церква поміняла кілька місць служінь, церква в 1967 році організувала свій власний Будинок Молитви за адресою: вул. Пугачова, 17, його відкриття відбулося 10 листопада 1968 г.

Наприкінці 80-х років будівля вже не вміщав всіх бажаючих і було вирішено будувати нову будівлю по вулиці Максимовича.

Будівництво нової церкви почалося в 1990 році і офіційне відкриття відбулося 21 липня 1996 г.

Серед п’яти баптистських церков міста, церква “Дім Євангелія” зараз найбільша – 1500 членів церкви. Служіння несуть три пастори: Мазур Іван Борисович, Вузій Володимир Михайлович і Бончук Анатолій Михайлович.

«Вервольф» – ставка Гітлера, розміщена близько 8 кілометрів від Вінниці (Україна), в селищі міського типу Стрижавка.

​​ ​

​  ​

«Вервольф» проіснував з весни 1942 року до весни 1944 року, після цього всі входи в бункер підірвали відступаючі німецькі війська. Але згідно з деякими джерелами, внутрішні приміщення при цьому практично не постраждали.

​ ​

​ ​

«Вервольф» – це своєрідний комплекс в кілька поверхів, один з них розміщувався на поверхні. Біля бункера були побудовані стіни товщиною в кілька метрів. В цетрі комплексу розташовувалися основні приміщення, зокрема Гестапо, телефонна станція, їдальня для головного начальства і офіцерів, басейн, 12 будинків де жили генерали і вищі офіцери штабу, приміщення для Гітлера і два підземних бункера.

​ ​

​ ​

В цілому на території даного комплексу було більше ніж 80 наземних об’єктів і кілька глибоких бетонних бункерів.

​ ​

Музей-садиба Пирогова – національний музей, де представлені експонати, що розповідають про життєдіяльність знаменитого хірурга, вченого і викладача Миколи Івановича Пирогова. Розміщений недалеко від Вінниці, де раніше була садиба «Вишня», яка належала самому Н. І. Пирогову.

У музейний комплекс входять такі об’єкти:

• будинок, де проживав М. І. Пирогов, в ньому розміщена експозиція про його життя і діяльності
• музей-аптека, де наочно показана приймальня і операційна Н. І. Пирогова
• церква-некрополь. У ній знаходиться забальзамоване тіло вченого (близько 1,5 км. Від музею)
• парк-меморіал, в якому збереглися дерева, посаджені М. І. Пироговим